обмежений
[obmɛʒɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Такий, що має певні межі, рамки; не безмежний, не необмежений.
-
Позбавлений широти, всебічності; недостатній за обсягом, розмахом або глибиною.
-
Позбавлений повноти прав або можливостей; такий, що функціонує з певними стримуючими умовами.
-
У математиці, логіці: такий, на який накладено обмеження; що має границі, лімітований.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обмежений, р. обмеженого, д. обмеженому, з. обмеженого, о. обмеженим, м. обмеженім