однобічний
[odnobit͡ʃnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Філософія) –
Такий, що розглядає, оцінює щось лише з одного боку, не враховуючи інших аспектів або точок зору; неповний, упереджений.
- (Техніка) –
Такий, що розвивається, діє або спрямований лише в один бік, має лише один напрямок.
- (Фізика) –
У техніці, фізиці: такий, що здійснюється, передається або діє лише в одному напрямку (наприклад, про рух, зв’язок, провідність).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. однобічний, р. однобічного, д. однобічному, з. однобічного, о. однобічним, м. однобічнім