поверховий

1. Який стосується поверху (у будівлі), розташований на певному поверсі або призначений для нього.

2. Який має відношення до поверху (шару) чогось, знаходиться на поверхні або характеризує її.

3. У геології: який утворює поверхневий шар, близький до земної поверхні (наприклад, про поверхові води, корисні копалини).

Приклади вживання

Приклад 1:
Альт — зовні поверховий дженджик років тридцяти, насправді глибокий і пристрасний. Скрипка — старіюча панна, вся нервова палкість якої ґрунтується на жахному передчутті довічного дівування.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикментик () |