1. Який стосується вівці, належить їй або властивий їй.
2. Який виготовлений з вовни або шкури вівці.
3. Переносно: покірний, безвільний, сліпо слухняний, як вівця.
овечий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
На столику з коліщатками особисто для Якова хадим-ага прикочував свіжий пенір — маслянистий овечий сир. Або уяр-шем — кисле коров’яче молоко.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикментик () |