Стан крайнього внутрішнього страждання, душевної муки, спричинений глибоким розчаруванням, втратою або протиріччям; відчуття розірваності на частини, роздвоєності почуттів і думок.
розтерзаність
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |