Словник Української Мови
1. (техн.) Наносити тіополімерний матеріал (тьоп) на поверхню чого-небудь для створення захисного, ізоляційного або герметизуючого покриття.
2. (розм.) Щільно обмотувати, обв’язувати або покривати чимсь гнучким, утворюючи щільний шар навколо предмета.
Обтьопуватися — (діал.) обмотуватися, обв’язуватися чимось, зазвичай тканиною або мотузкою, для захисту, зігрівання чи фіксації одягу.
1. Який має неохайний, нечепурний вигляд; з розкуйовдженим волоссям, розхристаним одягом тощо.
2. Перен. Який втратив первинну форму, цілісність; пошарпаний, зношений, зіпсований.
3. Перен. Про мову, стиль: недбалий, нелітературний, сповнений простонародних або вульгарних виразів.
1. Розчісати, розпутати (волосся, пряжу тощо), надаючи вигляду тріпок, розкуйовдити.
2. Розірвати, пошматувати на тріпки, на дрібні шматочки; сильно пошкодити, зіпсувати.
3. Розпустити, розкрити (щось зібране, закріплене), зробити неохайним, неакуратним.
4. Перен., розм. Багаторазово і детально обговорюючи, виснажити (якусь тему, питання).
5. Перен., розм. Сильно знемогти, виснажити когось; замучити.
1. (техн.) Деталь або конструктивний елемент, призначений для посилення, з’єднання або захисту основної конструкції, що сприймає механічні навантаження; ребро жорсткості, стяжка.
2. (текст.) Тонка смужка, часто декоративна, яка нашивається на одяг, головні убори або інші вироби для оздоблення або облямівки.
3. (перен., розм.) Вагкий обов’язок, турбота або фінансове зобов’язання, яке лягає на когось і викликає відчуття гніту.
1. Розпастися на окремі нитки, волокна, пасма (про тканину, пряжу, волосся тощо); втратити цілісність через механічне пошкодження.
2. Перен. стати неохайним, недбалосим у зовнішності, одязі; розкуйовдитися.
3. Розм. почати багато і швидко говорити, особливо щось пліткувати, розпускати плітки; розбалакатися.
Який створює додаткові труднощі, незручності або турботи; громіздкий, обтяжливий у виконанні, дотриманні тощо.
Який викликає відчуття важкості, гніту; виснажливий, гнітючий.
1. Розділяти на тріски, дробити на дрібні частини, розколювати (переважно про дерево, деревину).
2. Розпускати, розплітати (волосся, нитки, пряжу тощо).
3. Розгрібати, розкидати (купу, насип чогось).
4. Розкривати, виявляти щось приховане, детально обговорювати, аналізувати (часто про розмову, тему).
Властивість за значенням прикметника “обтяжливий”; стан або якість того, що є важким для перенесення, сприйняття або виконання; тягар, навантаження.
У правовому контексті — юридична ознака дії чи бездіяльності, що ускладнює становище іншої особи або створює для неї додаткові труднощі, перешкоди.
1. Розпадатися на тріпки, шматки; розходитися по швах (про тканину, одяг тощо).
2. Перен. ставати дуже знесиленим, виснаженим; розкладатися фізично або морально.
3. Розм. починати говорити багато і швидко, часто без змісту; базікати, теревенити.