Значення
-
(техн.) Деталь або конструктивний елемент, призначений для посилення, з’єднання або захисту основної конструкції, що сприймає механічні навантаження; ребро жорсткості, стяжка.
-
(текст.) Тонка смужка, часто декоративна, яка нашивається на одяг, головні убори або інші вироби для оздоблення або облямівки.
-
(перен., розм.) Вагкий обов’язок, турбота або фінансове зобов’язання, яке лягає на когось і викликає відчуття гніту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обтяжка, р. обтяжки, д. обтяжці, з. обтяжку, о. обтяжкою, м. обтяжці, к. обтяжко