розплітати

1. Розділяти, розпускати сплетене, розкручувати складене, розв’язувати вузли (про коси, мотузки, нитки тощо).

2. Перен. Розбирати, з’ясовувати щось складне, заплутане (про думки, справи, обставини).

3. Рідк. Розгортати, розкручувати щось згорнуте або туго складене.

Приклади вживання

Приклад 1:
А назустріч в тернограді подзвінники плачуть — хочуть вінок розплітати, квіти насаджати. Прийми, прийми, сира земле, руту і барвінок.
— Андрухович Софія, “Фелікс Австрія”

Частина мови: дієслово () |