Словник Української Мови
Буква
1. Силою розділити на частини, розтягуючи або розриваючи; порвати.
2. Припинити дію чогось, скасувати, анулювати (договір, угоду, шлюб тощо).
3. Перервати, припинити зв’язок, стосунки з кимось або щось.
4. Роз’єднати, зруйнувати єдність, цілісність чогось.
5. У математиці: перервати графік функції, створивши точку розриву.
Приклад 1:
Та для того, щоб жити далі, людина повинна це коло розірвати і створити нове, і все повторюється знову. Доки людина здатна розривати ці кола, доти вона справді жива й творча… У грудні ми поїхали в Черкаси на похорон Василя: Дзюба, Світличний, Сверстюк, Леонід Коваленко, Алла Горська… Ми з Аллою несли за труною кетяги калини й червону китайку.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
III Перше, що, взявши квитка, спало на думку Іванові Семеновичу, це розірвати цього рожевого папірця, вийти геть на завіяні снігом безлюдні вулиці й знову стати звичайним, спокійним і рівним, — коли ясно тобі все й зрозуміло, — яким і був він до цього безглуздя! Це ж безглуздя — замість, відіспавшися після безсонної ночи, сісти до звичної й цікавої праці, тинятись аж до синього вечора містом, ніби намагаючись обдумати щось важливе й невідкладне, коли, власне, й нема про що думати; а тепер, як і напередодні, проштовхуватись до цих широких дверей, за якими не знать з чого обгорне його досада… А на кого ж, як не на себе, може він досадувати сьогодні?
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Завдяки його дипломатичним зусиллям і через відмову гетьмана Б.Хмельницького розірвати військово-політичний договір (1654) із Московським царством кримський хан Махмед IV Герай (1610—1674) став військовим союзником Речі Посполитої. …під червону таволгу… — нестерпні знущання, наруга.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”