Древослів

Словник Української Мови

рвати

Буква

1. Різко розділяти на частини, розривати, відривати щось ціле або зв’язане, зазвичай із зусиллям або насильством.

2. Збирати, зривати плоди, квіти, рослини, відокремлюючи їх від стебла, гілки.

3. Перен. Різко переривати, припиняти якісь зв’язки, стосунки, стани або діяльність.

4. Викликати різкий біль, відчуття розриву або розтягування в організмі (про внутрішній біль).

5. Робити розрив, діру в чомусь (наприклад, у тканині).

6. Розкопувати, розривати землю (наприклад, плугом або снарядом).

7. Про тварин: убивати жертву, роздираючи її.

Приклади вживання

Приклад 1:
Він кричав до Мотрі, що то груша його, що про те знає все село, що його діти мають право рвати груші, коли схотять. Кайдашиха вискочила й собі з хати і вже лаяла Мотрю на всю пельку.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”

Приклад 2:
їли ми хліб і сир із листка… Вже сидів на м’якім кріслі, і хлоп’ячі спомини гонили його, як сон, на якісь цвітисті поля, що цвітів на них дуже богато і можна їх рвати, рвати. — Потім прийшли до нас мама.
— Зеров Микола, “Камена”

Приклад 3:
Зi своєю партiєю рвати не можна, бо це, мовляв, зрада не тiльки партiї, але й тим соцiальним iдеалам, що за них вони так романтично йшли на смерть, це буде, нарештi, зрада самим собi. Але й не рвати теж не можна.
— Невідомий автор, “192 Val Dshniepi Mikola Khvil Ovii”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів