різкий

1. Який відбувається, змінюється раптово, швидко, з великою силою чи інтенсивністю (про дію, рух, явище).

2. Який має велику крутість, стрімкість (про схил, спуск, поворот тощо).

3. Який різко, неприємно діє на органи чуття (про звук, запах, світло тощо).

4. Який виражається категорично, без ухилень, без пом’якшень; суворий, категоричний (про тон, манеру поведінки, слова).

5. Який різко відрізняється, контрастує з чимось; дуже помітний (про відмінність, перехід, контраст).

6. Різко кинутий, зроблений; різкий (про погляд, жест).

Приклади вживання

Приклад 1:
Чоловіки колінкують на розстелених на землі спеціальних килимках у характерній молитовній позі, звернені обличчям на схід; різкий крик ішака; священне деревце, все обвішане якимись стрічками й ганчірочками; зблизька розлогі гори, порослі ліщиною, а за ними піднебесні вершини в білих шапках, що до них, здасться, так близько: завдяки якомусь незрозумілому мені оптичному ефектові чітко видно кожну стежинку, кожну улоговинку, навіть окремий кущик. Їздили, озброївшись путівниками, керовані властивою мені інтуїцією мандрівника.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Частина мови: прикментик () |