Древослів

Словник Української Мови

  • обтятися

    1. (розм.) Втратити розум, збожеволіти; стати ненормальним, неадекватним.

    2. (перен., розм.) Дуже здивуватися, збентежитися, втратитися від несподіваної новини чи враження.

  • розтермоситися

    Розпастися на частини, розсипатися, втратити цілісність (зазвичай про щось пухке, сипке або нетривке).

    Розпушуватися, ставати безформним, неохайним (про зачіску, одяг тощо).

    Перен.: втрачати зібраність, ставати розхлябаним, нездатним до організованих дій (про людину або групу).

  • обтятість

    Обтятість — властивість за значенням прикметника “обтятий”; стан, коли щось обтято, обрізано, укорочено.

  • розтерти

    1. Роздавлюючи або розтираючи, перетворити на дрібні частинки, на кашку, на порошок; розім’яти, подрібнити.

    2. Розмазати, розрівняти тонким шаром (наприклад, мазь, фарбу).

    3. Розтиранням (руками, маховиком) зняти біль, втому або надати чомусь певних властивостей (наприклад, розтерти тіло до червоного кольору).

    4. Розірвати, подрібнити на шматки сильним механічним впливом (первісне значення).

  • обуванка

    1. Рідкісне, застаріле позначення предмета одягу для ніг — будь-якого взуття (черевика, чобота тощо).

    2. У спеціалізованому контексті (наприклад, у виробництві) — пристрій, деталь або пристосування, призначене для надягання, натягування чогось на щось.

  • розтертий

    1. Який був підданий терттю, подрібнений або перетворений на дрібні частини механічним впливом.

    2. Який був розмазаний, розмащений по поверхні (зазвичай про м’яку або рідку субстанцію).

    3. (Переносне значення) Повністю розбитий, розгромлений, переможений (про військо, супротивника).

    4. (Переносне значення) Виснажений, знесилений, втративший волю до опору.

  • обування

    1. Дія за значенням дієслова “обувати” — процес надягання взуття на ноги.

    2. Сукупність предметів взуття, призначених для когось; те саме, що взуття.

  • розтертися

    1. Розм’якшитися, розмокнути від вологи або вологи та тепла, втративши первісну форму або структуру; перетворитися на м’яку, часто липку масу.

    2. Розійтися, розчинитися під впливом рідини, втративши чіткі межі (про пляму, забруднення).

    3. Розповзтися, розплистися, втратити чіткість обрисів (про малюнок, напис, зображення).

    4. Перен. повільно, непомітно розсіятися, зникнути (про почуття, настрій, явище).

  • обуваннячко

    Обуваннячко — зменшувально-пестлива форма слова “обування”, що означає невелике, зручне або миле взуття, часто вживається стосовно дитячого взуття або легкого взуття для домашнього використання.

  • розтертість

    1. Стан, коли щось розтерте, подрібнене або перетворене на дрібні частинки; результат дії за значенням дієслова “розтерти”.

    2. (переносне значення) Втрата чіткості, виразності, виразних меж; розмитість, невиразність (наприклад, думок, образів, контурів).