розчинитися

1. Зникнути, розтанути, перетворитися на щось непомітне або непіддатливе сприйняттю (про щось матеріальне).

2. Про людину або живу істоту: непомітно зникнути, піти, залишити місце перебування.

3. Хім., фіз. Перейти в розчин, утворити однорідну суміш з рідиною.

4. Перен. Повністю віддатися якомусь почуттю, стану, втратити ясність сприйняття через них.

Приклади:

Приклад 1:
Поліціянтів міста Кракова ця версія не надто переконувала, тож справа рухалася, здається, до суду, аж поки одного дня в невідомий спосіб і цілком безслідно Перфецькому (він же Карп Любанський) не вдалося вислизнути з-за ґрат і, відчайдушно працюючи плавниками, розчинитися в непролазних безвістях. Зализуючи рани і повертаючись до себе із проваль цілковитого нервового виснаження, Стах зупиняється на один-два тижні в невеличкому гірському монастирі братів редемптористів поблизу польсько-словацького кордону.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”