Розтиканість — властивість за значенням прикметника “розтиканий”; стан, коли хтось або щось є розкиданим, незібраним, безладним.
Розтиканість — розсіяність, неуважність, незосередженість у діях або думках.
-
обуджати
1. Приводити когось до стану неспання, робити таким, що прокинувся від сну; будити.
2. Переносно: викликати, породжувати в комусь якісь почуття, думки, бажання; пробуджувати, збуджувати.
-
розтикання
1. Дія за значенням дієслова “розтикати” — розкидання, розбризкування рідини або сипкого матеріалу в різні боки.
2. Розповсюдження, поширення чогось (часто негативного: чуток, пліток, інформації) серед людей.
-
обуджатися
1. Переходити зі стану сну до стану неспання, прокидатися.
2. Перен. Ставати активним, починати діяти після періоду спокою, бездіяльності або занепаду; пробуджуватися.
3. Рідк. Виникати, з’являтися (про почуття, думки, бажання тощо).
-
розтикати
Розтикати — дієслово, що означає розкидати, розгортати щось, що було згорнуте або зібране в одному місці, часто безладно або на великій площі.
-
обтертість
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.
-
розтикатися
1. Розкидатися, розсипатися, розкочуватися в різні боки (про множинні предмети).
2. Розпливатися, розтікатися (про рідину).
3. Розтягуватися, розправлятися, втрачати форму (про щось зім’яте або зібране).
4. Розходитися в різні сторони, розбігатися (про людей, тварин).
5. Перен. Втрачати чіткість, визначеність; розмиватися (про думки, почуття, образи).
-
обтертя
1. Дія за значенням дієслова “обтерти” — видалення вологи, бруду або чогось подібного з поверхні предмета шляхом потирання.
2. Місце на шкірі, одязі тощо, потерте, подразнене внаслідок механічного тертя.
-
розтин
1. Медичне дослідження тіла померлої людини або тварини шляхом розкриття порожнин та органів з метою встановлення причини смерті, характеру захворювання або особливостей будови; аутопсія, секція.
2. Дія за значенням «розтинати»; розрізування, поділ чогось на частини (наприклад, ґрунту, гірської породи, тканини).
3. У переносному значенні — детальний, всебічний аналіз, дослідження явища, проблеми, твору мистецтва тощо.
-
розтинання
1. Дія за значенням дієслова “розтинати” — розрізання, розкриття чогось (здебільшого організму або його частини) з метою дослідження, вивчення внутрішньої будови або встановлення причини смерті; анатоміювання, секція.
2. Медичний (патологоанатомічний або судово-медичний) та біологічний термін, що позначає саму процедуру вскриття тіла, трупа або біологічного об’єкта для наукового чи діагностичного дослідження.