Древослів

Словник Української Мови

розгортати

Буква

1. Розкривати, розпускати щось згорнуте, складене або зім’яте, надаючи йому більшої площі або об’єму.

2. Розміщувати, розташовувати щось у просторі, розклавши або розставивши окремі частини.

3. Починати та активно вести, організовувати якусь діяльність, роботу, процес; розпочинати в широких масштабах.

4. Розкривати, виявляти, демонструвати якісь внутрішні якості, можливості або почуття.

5. У математиці та інформатиці — записувати, представляти вираз, функцію, структуру даних у розгорнутому, детальному вигляді.

6. У військовій справі — переводити підрозділи з похідного в бойовий порядок.

Приклади вживання

Приклад 1:
«Смерть була єдиним горизонтом цих людей, які присвятили себе посмертним ідеям і роботам,— вражено писав французький письменник Поль де Сен-Віктор,— Пройдіться по жрецьких чи царських гробницях, вирубаних у гірському масиві, ви перетнете похмурі й чудові анфілади кімнат, зал, галерей, де тисячі рук тесали каміння, розмальовували стіни, розгортати по скелях нескінченні площини ієрогліфів. Забави, полювання, бенкети, битви — вся поема життя, викарбувана й розмальована з величавою граціозністю, похована в цих катакомбах.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”

Приклад 2:
Але Гуща спинив, витяг з кишенi папiр i почав розгортати. Серед великої тишi чулось тiльки, як шелестiли листочки.
— Самчук Улас, “Марія”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів