розгортати

[rozɦortɑtɪ] Дієслово

Буква:Р

Значення

  1. Розкривати, розпускати щось згорнуте, складене або зім’яте, надаючи йому більшої площі або об’єму.

  2. Розміщувати, розташовувати щось у просторі, розклавши або розставивши окремі частини.

  3. Починати та активно вести, організовувати якусь діяльність, роботу, процес; розпочинати в широких масштабах.

  4. Розкривати, виявляти, демонструвати якісь внутрішні якості, можливості або почуття.

  5. У математиці та інформатиці — записувати, представляти вираз, функцію, структуру даних у розгорнутому, детальному вигляді.

  6. У військовій справі — переводити підрозділи з похідного в бойовий порядок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

я розгортаю, ти розгортаєш, він розгортає, ми розгортаємо, ви розгортаєте, вони розгортають

Приклади з художньої літератури

  • Перші гори не надто високі, до того ж обсаджені буровими, безлісі, на крихітних станційках продають домашнє вино, хлопці у вишиванках і “мармурах” підсідають до загальних вагонів і відразу розгортають прапори, прихоплені з собою в дорогу, так що робиться зрозуміло: вони теж до Чортополя. Усі до Чортополя. Дівчата переважно негарні, але молоді, і цього достатньо, Хомський. Довго розглядаєш одну з них. Вона чомусь не сідає до потяга, зостається на пероні, а потяг ось-ось рушить, і що вона робитиме, адже не потрапить на свято Воскресаючого Духу, чорт забирай, і що тоді буде? Хомський, поки не пізно, гукни їй, аби сідала, і ти гукаєш, Хомський. Дівчина усміхається, вона має забагато золотих зубів, і ти зненацька розумієш, що найбільше в ній тобі сподобалися її джинси, а тому не надто жалкуєш, коли поїзд рушає, а золотовсміхнена Маруся так і залишається на пероні.
    — Юрій Андрухович

Більше записів