Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “обуджувати” — перехід із стану сну до стану неспання, пробудження.
2. (переносно) Приведення до активного стану, залучення до якоїсь діяльності, активізація почуттів, інтересу, уваги тощо.
3. (у спеціальному вживанні) У техніці — створення електричного струму в обмотці якоря генератора за допомогою залишкового магнетизму; самозбудження.
1. (про людину) Втрачати здатність до нормального розумового мислення, ставати неосудним, божевільним; збожеволівати.
2. (переносно, про ситуацію, справу тощо) Ставати хаотичною, безладной, втрачати чіткість і логіку; розлаштовуватися, розвалюватися.
1. Привести когось до стану неспання, змусити прокинутися; розбудити.
2. Переносно: викликати, пробудити в комусь якісь почуття, бажання, думки, сили тощо; активізувати, збудити.
1. Розповсюдити, поширити серед людей, зробити відомим багатьом.
2. Розкрити, виявити, зробити загальнодоступним (переважно про інформацію, таємницю).
1. (розм.) Розпастися на три частини, розділитися на троє.
2. (перен., рідк.) Розійтися, розірвати зв’язки між собою (про трьох або групу людей).
1. Перестати спати, прокинутися від сну; пробудитися.
2. Перен. Стати активним, рухливим після стану спокою, бездіяльності або заціпеніння; активізуватися, збуджуватися.
3. Розм. Різко, раптово прокинутися, збуджуватися від чого-небудь (наприклад, від шуму, стуку).
1. Розширена кінцева частина труби, рупора, рушниці або іншого порожнистого предмета, призначена для виходу, викиду або спрямування чого-небудь (газу, рідини, звуку).
2. Технічний пристрій у вигляді короткої труби з розширеним кінцем для з’єднання труб різного діаметра або для зміни напрямку потоку.
3. У географії — розширена, воронкоподібна частина гирла річки, естуарій, де річка впадає в море або озеро.
4. У будівництві та архітектурі — розширена верхня частина стовпа, колони, димаря тощо.
1. Розголосити, поширити якусь новину, інформацію (часто не дуже перевірену або конфіденційну), роблячи її відомою широкому загалу.
2. Довести до відома когось, оголосити щось голосно та публічно, з надмірним розголосом.
3. Заст. Сильним дуттям у трубу або ріг подати сигнал, сповістити про щось.
1. (про річку, потік) Розлитися, вийти з берегів, затопити прибережну територію внаслідок повені або паводка.
2. (переносно, про почуття, явище) Раптово й нестримно охопити, наповнити собою; розлитися, розгорітися з великою силою.