обужати БукваО 1. (заст.) Примусити когось до чогось, зобов’язати; обмежити чиюсь волю, підкорити. 2. (перен., заст.) Оволодіти кимось, охопити (про почуття, думки тощо). Приклади вживання Відсутні Частина мови: дієслово () | ←розтрубитирозтруб→