Значення
-
Розширена кінцева частина труби, рупора, рушниці або іншого порожнистого предмета, призначена для виходу, викиду або спрямування чого-небудь (газу, рідини, звуку).
-
Технічний пристрій у вигляді короткої труби з розширеним кінцем для з’єднання труб різного діаметра або для зміни напрямку потоку.
-
У географії — розширена, воронкоподібна частина гирла річки, естуарій, де річка впадає в море або озеро.
-
У будівництві та архітектурі — розширена верхня частина стовпа, колони, димаря тощо.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтруб, р. розтруба, д. розтрубові, з. розтруб, о. розтрубом, м. розтрубі, к. розтрубе