1. (розм.) Стати човгатим, незграбним у рухах, пересуванні; набути ознак човгання.
2. (перен., розм.) Втомитися, знесилитися від тривалої, одноманітної або важкої роботи, руху; обмулятися.
-
розтрощувати
1. Розбивати, роздавлювати щось тверде на дрібні частини, часто з прикладанням значної сили.
2. Перен. Повністю розгромити, нищити, знищувати (про армію, військові сили тощо).
3. Розчленовувати, подрібнювати (наприклад, їжу при пережовуванні).
-
обчовгування
Обчовгування — дія за значенням дієслова “обчовгувати”; процес або результат обробки, обточування деревини за допомогою човгала (спеціального стругального інструмента).
-
розтрощуватися
1. Розпадатися на дрібні частини, крихти внаслідок удару, тиску або іншого фізичного впливу; розколюватися, ламатися на шматки.
2. Перен. Втрачати цілісність, єдність; розпадатися, розвалюватися (про колектив, організацію, спільність).
3. Розм. Дуже втомлюватися, виснажуватися від важкої роботи, перевтоми.
-
обчовгувати
1. (розм.) Обробити, обтесати деревину за допомогою човгака (спеціальної сокири).
2. (перен., розм.) Грубо, неохайно обробити, зробити щось; зіпсувати роботу.
3. (перен., розм., зневажл.) Побити, відлупцювати когось.
-
розтрощуючий
1. (від дієслова “розтрощити”) такий, що розбиває, руйнує щось на дрібні частини, часто з великою силою або гучним звуком.
2. (переносне значення) такий, що спричиняє сильне емоційне потрясіння, пригнічує або повністю знищує (про почуття, новину, враження тощо).
-
обчовгуватися
1. (розм.) Стати човгуватим, незграбним, незручним у рухах; зачовгуватися.
2. (перен., розм.) Заплутатися в чомусь, втратити чіткість думок або викладу; забродити в деталях, зайти в глухий кут.
-
розтроюджений
Розтроюджений — прикметник, утворений від дієслова “розтроюдити”, що означає стан, коли щось було розтрощено, розбито на дрібні частини або пошкоджено до ступеня непридатності.
У переносному значенні — про людину, яка перебуває у стані крайньої втоми, виснаження, морально чи фізично зламана.
-
обчорнити
1. Покрити чорною фарбою, сажею або іншою темною речовиною; зробити чорним.
2. Переносно: зневажити, обмовити, очорнити чиюсь репутацію; представити когось у поганому світлі.
-
розтроюджувати
Розтроюджувати — (діал.) розпалювати, роздмухувати вогонь, роблячи його сильнішим.