Розтроюджений — прикметник, утворений від дієслова “розтроюдити”, що означає стан, коли щось було розтрощено, розбито на дрібні частини або пошкоджено до ступеня непридатності.
У переносному значенні — про людину, яка перебуває у стані крайньої втоми, виснаження, морально чи фізично зламана.