розтроюджений
[roztrojudʒɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Розтроюджений — прикметник, утворений від дієслова “розтроюдити”, що означає стан, коли щось було розтрощено, розбито на дрібні частини або пошкоджено до ступеня непридатності.
-
У переносному значенні — про людину, яка перебуває у стані крайньої втоми, виснаження, морально чи фізично зламана.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтроюджений, р. розтроюдженого, д. розтроюдженому, з. розтроюдженого, о. розтроюдженим, м. розтроюдженім