Значення
-
Прислівник, що означає стан після руйнування, розділення на частини або пошкодження цілісності чогось; так, що є розбитим.
-
У переносному значенні — про стан виснаження, втоми, коли фізичні або моральні сили повністю втрачені.
-
У спеціальному контексті (наприклад, військовому, технічному) — може означати стан, коли щось приведено до непрацездатності, знищено або розгромлено (наприклад, про військову частину).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я розіб'ю, ти розіб'єш, він розіб'є, ми розіб'ємо, ви розіб'єте, вони розіб'ють