1. Сильним дуттям розгортати, розпалювати вогонь, полум’я; роздувати.
2. Перен. Посилювати, активізувати, робити інтенсивнішим (почуття, явище, процес тощо).
3. Розг. Сильно надувати, збільшувати в об’ємі (щось порожнє або еластичне).
роздмухувати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Чигає та й готовить йому й на цій землі всякі несподіванки… І так, ніби хто зрушив шар попелу над купою пригаслого жару, звільнив його та й почав роздмухувати той пекельний, всепожирающий вогонь в його серці, що тут був притух в цім едемі зеленім, — вогонь всесокрушающого, але… і безсильного гніву. Отого гніву, що стискав п’ястуки до хруску і змушував серце скиглити, як мала дитина, ні, як в’язень на тортурах, якому насіли на руки й на ноги і заткнули уста ганчіркою… Так лежав Григорій і думав свої думи.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: дієслово () |