розтрощуючий
[roztroʃt͡ʃujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(від дієслова “розтрощити”) такий, що розбиває, руйнує щось на дрібні частини, часто з великою силою або гучним звуком.
-
(переносне значення) такий, що спричиняє сильне емоційне потрясіння, пригнічує або повністю знищує (про почуття, новину, враження тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтрощуючий, р. розтрощуючого, д. розтрощуючому, з. розтрощуючого, о. розтрощуючим, м. розтрощуючім