Словник Української Мови
Процес утворення тріщин у чомусь твердому (наприклад, у ґрунті, дереві, бетоні, шкірі) внаслідок втрати міцності, вологості, від дії температури або механічного навантаження.
Стан, коли щось тріскається, покривається мережею тріщин; результат такого процесу.
У техніці та матеріалознавстві — пошкодження матеріалу, деталі або конструкції у вигляді появи тріщин, що часто веде до руйнування.
Обчіркувати — у техніці, зокрема в авіабудуванні: наносити на поверхню деталі шар чорного лаку (чірку) для виявлення мікротріщин, дефектів або нерівностей шляхом контакту з контрольованою поверхнею (калібром).
1. Утворювати тріщини, розколюватися на частини внаслідок удару, тиску, висушування тощо.
2. Розділятися, втрачати цілісність через внутрішні суперечності, конфлікти.
3. Розкриватися, розкривати тріщину (про рану, виразку).
1. (розм.) Обережно, поступово зісковзнути, зіслізнути з чогось, обпіснутися.
2. (перен., розм.) Обережно, непомітно віддалитися, піти від когось або від чогось, уникаючи зустрічі або участі.
Розколотий, розбитий на частини з утворенням тріщин, щілин.
Має тріщини, щілини; тріснутий, пошарпаний.
Перен. Дуже втомлений, знесилений; розбитий.
Прикметник, що стосується процесу обчісування вовни, волокон або інших матеріалів, призначений для нього або використовуваний під час нього.
У техніці: що має відношення до робочого органу (наприклад, барабана) або машини (обчісувальної) для розчісування та очищення волокнистих матеріалів (вовни, льону, бавовни тощо) у прядінні.
Розколотися, розпастися на частини від удару, тиску або внаслідок внутрішньої напруги, утворивши тріщини.
Розкритися, розчинитися навстіж (про двері, вікна тощо).
Перен. розм. Розкритися, відкритися для спілкування, виявити почуття (про людину).
1. Дія за значенням дієслова “обчісувати” — процес ретельного розчісування волосся по всій голові або хутра тварини по всій поверхні.
2. (у техніці, обробці матеріалів) Видалення задирок, заусенців, нерівностей або обробка поверхні шляхом зіскрібання або абразивного інструменту для надання рівності та гладкості.
3. (переносно, розм.) Сувора критика, осуд або детальний розбір чиїхось дій, вчинків з виявленням недоліків.
1. Який розтрощений, тобто розділений на три рівні частини або елементи (переважно про геральдичні символи, наприклад, про щит).
2. У значенні “розтроєний” — розділений натроє, на три частини; той, що складається з трьох однакових або однорідних елементів.
1. Ретельно, старанно розчісувати волосся, надаючи йому певної форми або укладки.
2. Розчісуючи, робити гладким, акуратним (волосся, гриву, хвіст тварини).
3. Перен., розм. Суворо критикувати, осуджувати когось; лаяти, сварити.