• розтрощеність

    1. Властивість за значенням дієслів “розтрощити” та “розтрощитися”; стан сильно розбитого, зруйнованого, подрібненого на дрібні частини.

    2. Переносно: стан повного виснаження, втоми, коли людина відчуває себе розбитою, без сил; стан розладу, розбалансованості (наприклад, психічного або емоційного стану).

  • обчісуватися

    1. Ретельно, старанно розчісувати собі волосся, надаючи зачісці охайного, акуратного вигляду.

    2. (переносно, розмовне) Старанно прикрашатися, наводити красу, одягатися у вишуканий одяг з метою виглядати привабливо; розфуфірюватися.

  • розтрощення

    1. Дія за значенням дієслова “розтрощити” — руйнування, знищення чогось твердого на дрібні частини, уламки; дроблення.

    2. (переносне значення) Повне знищення, розгром, ліквідація (організації, угруповання, планів тощо).

  • обчовганий

    1. (Про людину або тварину) Який став дуже худим, знесиленим, виснаженим; змарнілий, змучений.

    2. (Переносно, про предмет) Дуже потертий, зношений, пошарпаний; обшарпаний.

  • розтрощити

    1. Розбити, роздробити на дрібні частини, часто з силою або ушкодженням.

    2. Переносно: повністю розгромити, здолати когось або щось (наприклад, у сутичці, суперечці).

    3. Розм. Сильно побити, піддати тілесному покаранню.

  • обчовганість

    1. Властивість за значенням прикметника “обчовгани́й”; стан, коли щось або хтось є обчовганим, тобто потертий, зношений, зім’ятий від тривалого носіння чи використання.

    2. Переносно: виснаженість, знесилення, занепад сил, що позначається на зовнішньому вигляді або стані людини.

  • розтрощитися

    Розпастися на дрібні частини, розсипатися, розколотися від удару або тиску.

    Перен. Розпастися, зазнати краху, знищитися (про плани, надії тощо).

  • обчовгати

    1. (розм.) Обмазати, забруднити чимось липким або рідким, обляпати.

    2. (перен., розм.) Недбало, неохайно зробити щось, обробити; також обманути, ошукати.

  • розтрощувальний

    Який призначений для розтрощення, подрібнення твердих матеріалів або має таку здатність.

  • розтрощування

    Процес дії за значенням дієслова “розтрощити” — подрібнення, руйнування чогось твердого на дрібні частини, часто з характерним звуком.

    У медицині — сильне роздавлювання, розміщення тканин або кісток внаслідок механічної травми.

    Переносно — повне знищення, розгром, нищення чогось (наприклад, планів, противника).