розтрощеність

1. Властивість за значенням дієслів “розтрощити” та “розтрощитися”; стан сильно розбитого, зруйнованого, подрібненого на дрібні частини.

2. Переносно: стан повного виснаження, втоми, коли людина відчуває себе розбитою, без сил; стан розладу, розбалансованості (наприклад, психічного або емоційного стану).

Приклади:

Відсутні