обчовганість

[obt͡ʃoʋɦɑnistʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Властивість за значенням прикметника “обчовгани́й”; стан, коли щось або хтось є обчовганим, тобто потертий, зношений, зім’ятий від тривалого носіння чи використання.

  2. Переносно: виснаженість, знесилення, занепад сил, що позначається на зовнішньому вигляді або стані людини.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обчовганість, р. обчовганості, д. обчовганості, з. обчовганість, о. обчовганістю, м. обчовганості, к. обчовганосте

Більше записів