Розподіляти, розкладати щось сипке, рідке або штучне на окремі порції (пакунки, мішки, пляшки тощо) за певною мірою або вагою.
Перенісне значення: розподіляти, розміщувати когось або щось окремо, групами, часто без урахування інтересів.
-
розфасовуватися
1. Розподілятися, розкладатися на окремі порції, частини за певною мірою, вагою або об’ємом, зазвичай з упаковуванням.
2. Розміщуватися, розташовуватися по окремих місцях, приміщеннях, контейнерах тощо (про групу людей або предмети).
3. Розподілятися, категорізуватися за певними ознаками (переносне значення).
-
обчіпляний
Який має на собі обчіпки — залишки прилиплої землі, бруду, снігу тощо (переважно про колеса, взуття, одяг).
Який обліплений, обкручений чимось з усіх боків (наприклад, рослинами, паростками).
-
розтрісканий
Покритий тріщинами, що утворилися внаслідок розтріскування; з тріщинами.
Розділений, розколотий на частини, уламки внаслідок тріщин.
Перен. Дуже втомлений, виснажений, знесилений (про людину).
-
обчіпляти
1. Те саме, що обчіпати — знімати, обдирати щось з поверхні, очищати від чогось (наприклад, обчіпляти кору з дерева, обчіпляти шкіру з фруктів).
2. Розмовне. Сильно обхопити, охопити когось або щось руками, чіпляючись (наприклад, обчіпляти руками стовбур).
3. Переносне значення: нав’язливо приставати до когось, докучати комусь.
-
обчіплятися
1. (розм.) Чіплятися за щось, хапатися руками за різні предмети або частини чогось для утримання рівноваги, підйому тощо; обхоплювати щось руками.
2. (перен., розм.) Нав’язувати свою присутність, компанію; приставати до когось із чимось, докучати.
-
розтріскатися
1. Утворити тріщини, покритися мережею тріщин (про поверхню, матеріал, предмет).
2. Перен. Втратити цілісність, єдність; розпастися на окремі, часто ворожі частини (про суспільство, організацію тощо).
3. Розм. Сильно захворіти, особливо від перевтоми або застуди.
-
обчіркач
Обчіркач — власна назва персонажа з українського фольклору та народних казок, злий дух, чорт, який має звичку обчісувати, обдирати (обчі́ркувати) людей, особливо тих, хто заблукав у лісі.
Обчіркач — у переносному значенні: про злу, неприємну, набридливу людину, яка докучає іншим.
-
розтріскотатися
Розколотися, розпастися на частини з тріском, з гучним звуком від удару, падіння або внутрішнього тиску.
Переносно: розпастися, припинити існування (про угоду, спільну дію тощо).
-
обчіркування
обчіркування — дія за дієсловом обчіркувати; процес обведення, обмальовування контуру чого-небудь круглими або дугоподібними лініями; результат такої дії.