1. Такий, що розколовся, розділився на частини внаслідок удару, тиску або внутрішньої напруги; розщеплений, розбитий.
2. Переносно: розділений на ворожі групи, об’єднання через суперечності, розбіжності; роз’єднаний, неєдиний.
3. У спеціальному вжитку (наприклад, у геології, техніці): що має тріщину, розколину або спеціально розділений вздовж певної лінії.