Словник Української Мови
Буква
1. Який розкрився, розкритий навстіж, широко відкритий (про двері, вікна тощо).
2. Який сильно розкрився, роззявився (про рот, пащу).
3. Розкритий, розгорнутий, розстелений (про книгу, одяг тощо).
4. Розкритий, відкритий, незахищений (про простір, місцевість).
Приклад 1:
“, i тут — заледве встигла вiдступитися — влетiв Лесик у куртцi наопашки, вдарило крупним планом — танцюристо закрутився об’єктив: iстерично‑веселий жах з очей, рот, розчахнутий криком: “Люди! Втiкайте, горить!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”