Словник Української Мови
Буква
1. Такий, що перебуває у відкритому стані; не закритий, не замкнений, не закритий кришкою, дверцятами тощо.
2. Який виявлений, став відомим, перестав бути таємним, прихованим.
3. Про рослини: такий, у якого розпустилися бруньки, квіти, листя.
4. У математиці: такий, що стосується інтервалу, який не включає свої граничні точки.
5. У військовій справі: такий, що не захищений від спостереження та ураження противника; відкритий.
Приклад 1:
— Я впевнилася, що ти любиш свою Ріну… її- корсет чомусь був зле зашнурований, і вона робила все, щоби завести мене до непам’яті, але від неї надто сильно пахло вином і якимось чоловічим одеколоном, а рот її був розкритий, мов рана, і все ж я просякав її цілуванням, її засмоктуванням, її прикипанням, тож, ламаючи себе і своє ґвалтовне збудження, я таки відліпився від неї, адже все одно це не була вона, Ада. Чи може Ріна?
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Перед Комахою розкритий том Фрейзерової «The Golden Bough», німецьке старовинне, початку XIX ст., видання орфіків. Великий грецький словник, компактне видання англійського словника, стопка паперу.
— Домонтович В., “Доктор Серафікус”