1. Такий, що розколотий, розділений на частини унаслідок удару, розщеплення або розпаду; тріснутий, розбитий.
2. Перен. Такий, що втратив внутрішню єдність, охоплений суперечностями, протиріччями; розділений, роз’єднаний.
3. У геології, біології та інших науках: такий, що має глибокі тріщини, поділи або розколини (наприклад, про ґрунт, скелю, клітину).