обидно

1. Прислівник, що виражає відчуття образу, прикрість, досаду або незадоволення від чиїхось слів, вчинків або ситуації, яка зачіпає гідність, самоповагу або почуття справедливості.

2. У значенні присудкового слова (предикатива) — оцінка ситуації як такої, що спричиняє образливі, болючі переживання, викликає почуття несправедливості.

3. У значенні вигуку (розмовне) — виражає сильне розчарування, досаду або образу від того, що сталося або було сказано.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тобі ж, Зевес, скажи, не стидно, Що пред тобою дрянь і прах Базіка о богах обидно, Мудрує о твоїх ділах?.. Який ти світу повелитель І наш олімпський предводитель, Коли против фіндюрки пас?..
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
Обидно, блiн.
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”

Частина мови: t.d. () |