1. Такий, що обмотаний, обвитий чимось навколо; оповитий.
2. У техніці: такий, на який намотано щось (наприклад, дріт, кабель).
3. Переносно: хитрий, спритний, вправний у досягненні своєї мети; крутій.
обкручений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
То чоловік великого клича, хоча й він обкручений колючою дерезою. А все ж при його раді було б легше.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: прикментик () |