одноманітний
[odnomɑnitnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Який не змінюється, позбавлений різноманітності, однаковий протягом певного часу або в різних своїх проявах; монотонний.
- (Лінгвістика) –
Такий, що повторюється з невеликими змінами або взагалі без них; шаблонний.
- (Психологія) –
Який викликає відчуття нудьги через відсутність змін, новизни або різноманітності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одноманітний, р. одноманітного, д. одноманітному, з. одноманітного, о. одноманітним, м. одноманітнім