монотонний
[monotonnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Однотонний, що має один колір або відтінок кольору.
-
Однаковий за висотою, без змін у тоні (про звук, голос, спів тощо).
-
Постійний, одноманітний, без різноманітності, що не змінюється; нудний через свою одноманітність.
-
Матем. Такий, що або тільки зростає, або тільки спадає (про числову послідовність або функцію).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монотонний, р. монотонного, д. монотонному, з. монотонного, о. монотонним, м. монотоннім