одностайний
[odnostɑjnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Соціологія) –
Такий, що характеризується повною згодою, єдністю думок, поглядів або дій усіх учасників; прийнятий, ухвалений усіма без винятку.
- (Лінгвістика) –
(У переносному значенні) Такий, що виражає повну згоду, єдність; одностайний (про волевиявлення, рішення тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одностайний, р. одностайного, д. одностайному, з. одностайного, о. одностайним, м. одностайнім