одностайний

1. Такий, що характеризується повною згодою, єдністю думок, поглядів або дій усіх учасників; прийнятий, ухвалений усіма без винятку.

2. (У переносному значенні) Такий, що виражає повну згоду, єдність; одностайний (про волевиявлення, рішення тощо).

Приклади вживання

Приклад 1:
Тугар Вовк скликав знатніших їх ватажків на нараду, щоб обдумати який одностайний рішучий удар. — Приступом іти!
— Невідомий автор, “198 Zakhar Bierkut Ivan Iakovich Franko”

Частина мови: прикментик () |