єдиний

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Такий, що не має подібного, рівного собі; неповторний, унікальний.

2. (Лінгвістика) –

   Один, один-єдиний; такий, що існує або відбувається лише в одному вигляді, екземплярі.

3. (Філософія) –

   Цілісний, неподільний, що становить одне ціле.

4. (Лінгвістика) –

   Однаковий, спільний, об’єднаний; такий, що поєднує когось або щось.

5. (Лінгвістика) –

   (У значенні займенника) Той самий, однаковий, спільний.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми