монолітний
[monolitnɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Зроблений з одного шматка каменю або іншого твердого матеріалу; цілісний, не складається з окремих частин.
-
Переносно: цілісний, єдиний, непохитний у своїх переконаннях або діях; що відрізняється внутрішньою єдністю, міцним зв’язком усіх складових.
-
У техніці та архітектурі: такий, що виконаний як єдина конструкція (без з’єднань, швів) або характеризується масивністю, цілісністю форми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. монолітний, р. монолітного, д. монолітному, з. монолітного, о. монолітним, м. монолітнім