унітарний
[unitɑrnɪj] Прикметник
Буква:У
Значення
-
Що стосується унітарної держави, її будови або принципів; такий, що має єдину систему органів державної влади та управління на всій території, єдине законодавство, єдине громадянство.
-
Єдиний, цілісний, що становить одну організаційну структуру (про підприємство, установу тощо).
-
У математиці: такий, що містить одиничний елемент або пов’язаний з одиницею; унітарна матриця — квадратна матриця, обернена до якої дорівнює її ермітово спряженій.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. унітарний, р. унітарного, д. унітарному, з. унітарного, о. унітарним, м. унітарнім