соборний

1. Стосовний до собору як великого християнського храму, пов’язаний із ним (наприклад: соборна дзвіниця, соборне богослужіння).

2. Стосовний до церковного собору (зібрання духовенства), характерний для нього (наприклад: соборне рішення, соборна грамота).

3. У складі власних назв та історичних термінів: що означає об’єднання, єдність різних частин у цілісну спільноту (наприклад: Соборна Україна, соборність як філософсько-політична концепція).

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: прикментик () |