1. Який нарізаний, порізаний або порублений на дрібні частини (про продукти харчування).
2. Який має вигляд окремих дрібних частин, утворених різанням; подрібнений.
3. У складі власної назви: Січений Яр — історична місцевість у Києві, урочище.
Категорія: С
-
січеник
Січеник — страва української кухні, різновид млинців або коржиків із тіста, замішаного на сироватці або воді з додаванням яєць, борошна та солі, яке не витіснюється, а ріжеться (січеться) ножем або спеціальною січкою.
Січеник — застаріла назва рубленої котлети або іншого кулінарного виробу з рубленого м’яса чи риби.
Січеник — історична назва військової чи поліцейської посади в Україні часів Гетьманщини та у деяких інших регіонах, особа, яка мала повноваження застосовувати покарання (сікти) батогами.
-
скавло
1. (діал.) Невеликий, неглибокий посуд для рідини, чашоподібна ємність, часто з ручкою.
2. (перен., розм.) Утоптана, заглиблена ділянка землі, природна западина, яка може заповнюватися водою.
-
скаву
Тлумачення із “Словника української мови”* СКАВ У , СКАВ У -СКАВ У , виг. Звуконаслідування , що означає виск собаки , шакала і т. ін. Докучай [ собака ], почувши зайця , спочатку дає легесеньке «скаву-скаву», а потім – спокійний « гав », і далі рівномірне « гав », « гав », « гав »… ( Вишня , II, 1956, 125).
-
скавуління
Скавуління — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі; належить до Дубівської сільської територіальної громади.
-
скавуліти
Тлумачення із “Словника української мови”* СКАВУЛ І ТИ , л ю , л и ш, недок. Те саме , що скавуч а ти . Собака скавуліла коло хати голодним , жалісним голосом ( Коб ., І, 1956, 551); Песик Ложка , що був , як і завше , біля свого Мамая , тихо скавулів од нетерплячки й від голоду (Ільч., Козацьк. роду .., 1958, 248); Завертівся [ Жучок ], почав качатись у пухнастому снігу , скавуліти та все намагався лизнути хлопчика в губи ( Збан ., Сеспель, 1961, 300); За вікнами , як і звечора , бурхотів степовий вітер , скавулів і бився ( Коцюба , Перед грозою , 1958, 97); Стіною чорною іде гроза , Як постріли гарматні , грім гримить , У зворах вітер виє-скавулить ( Павл ., Бистрина , 1959, 231); – Боже мій , боже мій ! Що тепер буде ! – скавуліла Вовчиха (Сміл., Сашко, 1954, 118).
-
скавулітися
Скавулітися — дієслово, що означає плакати, хлипати, вити (переважно про собак).
Скавулітися — скаржитися, нявкати, плакатися на щось, виявляти незадоволення голосними примханнями або наріканнями.
-
скаву-скаву
1. Власна назва українського музичного гурту, заснованого у 2023 році, що виконує пісні в жанрі поп-рок та альтернативної музики.
2. Власна назва однойменної дебютної пісні (2023) та міні-альбому (EP) цього гурту, що набули широкої популярності.