сармати

[sɑrmɑtɪ] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Кочеві ірано-мовні племена, що населяли степові простори Північного Причорномор’я з III ст. до н.е. по IV ст. н.е., були споріднені зі скіфами та часто ворогували з ними.

  2. У польській та українській шляхетській історіографії XVI–XVIII століть — легендарні предки шляхетського стану, що походили від давніх сарматських племен; ця концепція відома як «сарматизм».

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. сармати, р. сарматів, д. сарматам, з. сарматів, о. сарматами, м. сарматах, к. сармати

Більше записів