1. Стосується до сарматів — кочових ірансььких племен, які з III ст. до н.е. до IV ст. н.е. населяли степові простори Північного Причорномор’я, або до їхньої культури, мови та побуту.
2. Пов’язаний з ідеологією та світоглядом сарматизму — політичною теорією та культурою шляхти (особливо в Речі Посполитій XVI–XVIII ст.), яка виводила своє походження від сарматів і наголошувала на їхній особливій ролі.
3. У переносному значенні: такий, що відзначається воїнською доблестю, суворістю, аристократичною величчю або консерватизмом, характерними для сарматського міфу.