1. Історико-культурна течія та світоглядна система в Речі Посполитій (переважно серед шляхти) XVI–XVIII століть, що ґрунтувалася на переконанні про походження польської та української шляхти від давніх кочових сарматів, що виправдовувало їхні особливі привілеї, вільність, культ лицарської честі та традиційний спосіб життя.
2. Сукупність характерних рис, ідеалів, звичаїв та елементів побуту, пов’язаних із цією течією, зокрема певний стиль у мистецтві, одязі, озброєнні та ментальності.
3. У переносному значенні — надмірне захоплення власною історичною минувшиною, славними предками, що супроводжується егоцентризмом, пихою та перебільшеним почуттям власної гідності.