міцний

[mit͡snɪj] Прикметник

Буква:М

Значення

  1. Такий, що має велику міцність, здатний витримувати значні навантаження, важко піддається руйнуванню, пошкодженню; дужий, твердий, трійкий.

  2. Здорового, кремезного тілобудови; сильний, дужій (про людину або тварин).

  3. Надійний, стійкий, непохитний у своїх переконаннях, почуттях, діях.

  4. Могутній, забезпечений ресурсами, стабільний (про організацію, господарство, державу тощо).

  5. Щільний, насичений, концентрований (про напої, запах тощо).

  6. Глибокий, міцний (про сон).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. міцний, р. міцного, д. міцному, з. міцного, о. міцним, м. міцнім

Більше записів