міцний
[mit͡snɪj] Прикметник
Буква:М
Значення
-
Такий, що має велику міцність, здатний витримувати значні навантаження, важко піддається руйнуванню, пошкодженню; дужий, твердий, трійкий.
-
Здорового, кремезного тілобудови; сильний, дужій (про людину або тварин).
-
Надійний, стійкий, непохитний у своїх переконаннях, почуттях, діях.
-
Могутній, забезпечений ресурсами, стабільний (про організацію, господарство, державу тощо).
-
Щільний, насичений, концентрований (про напої, запах тощо).
-
Глибокий, міцний (про сон).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. міцний, р. міцного, д. міцному, з. міцного, о. міцним, м. міцнім