обточування

[obtot͡ʃuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “обточувати”; процес обробки поверхні деталі шляхом зняття зайвого шару матеріалу (зазвичай на верстаті) для надання їй потрібної форми, розмірів чи гладкості.

  2. Результат такої дії; оброблена, обточена поверхня деталі або сама деталь після такої обробки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обточування, р. обточування, д. обточуванню, з. обточування, о. обточуванням, м. обточуванні, к. обточування

Більше записів