обточений
[obtot͡ʃɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Такий, що піддавався обточуванню; опрацьований на токарному верстаті для надання потрібної форми, гладкості поверхні.
-
(переносно) Про людину: такий, що має витончені, акуратні риси обличчя або струнку, пропорційну статуру.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обточений, р. обточеного, д. обточеному, з. обточеного, о. обточеним, м. обточенім