обточений

1. Такий, що піддавався обточуванню; опрацьований на токарному верстаті для надання потрібної форми, гладкості поверхні.

2. (переносно) Про людину: такий, що має витончені, акуратні риси обличчя або струнку, пропорційну статуру.

Приклади:

Приклад 1:
Не в шутку молодець був жвавий, Товстий, високий, кучерявий, Обточений, як огірок; І війська мав свого чимало, І грошиків таки бряжчало, Куди не кинь, був Турн царьок. Пан Турн щось дуже підсипався Царя Латина до дочки, Як з нею був, то виправлявся І піднімавсь на каблучки.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
1912 Amor renovatis 1 Тобі, мій янголе наземний, Я серцем щирим оддавав Сонет обточений і чемний І чистий звук моїх октав. І духом, сповненим святині, Я відчував себе жерцем І зносив дим кадила синій Перед святим твоїм лицем.
— Зеров Микола, “Камена”