обличчя

[oblɪt͡ʃt͡ʃjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Передня частина голови людини, що включає чоло, очі, ніс, рот, щоки та підборіддя.

  2. Зовнішній вигляд, вираз цієї частини голови, що відображає характер, емоції або стан людини.

  3. Перенісне значення: зовнішній вигляд, образ кого- або чогонебудь; вияв, сутність певного явища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обличчя, р. обличчя, д. обличчю, з. обличчя, о. обличчям, м. обличчі, к. обличчя

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

  • Яка стоїть немов свята та божа.
    Ото така вже вдача потайна.
    Бо на обличчя з янголами схожа,
    але в душі — то чистий сатана.
    — Ліна Костенко

Більше записів