вид

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Граматична категорія дієслова, що виражає характер протікання дії в часі, зокрема її завершеність або незавершеність, повторюваність, одноразовість тощо (наприклад, доконаний і недоконаний вид).

2. (Біологія) –

   У систематиці рослин і тварин: основна структурна одиниця, низьша за рід, що об’єднує організми, близькі за будовою та походженням, здатні схрещуватися між собою і давати плідне потомство (наприклад, вид сосна звичайна, вид вовк звичайний).

3. (Філософія) –

   Зовнішній вигляд, образ кого-, чого-небудь; те, що відкривається очам, що можна бачити.

4. (Лінгвістика) –

   Різновид, тип, різноманіття чого-небудь.

5. (Фізіологія) –

   Можливість бачити, оглядати щось; видимість, кругозір.

6. (Лінгвістика) –

   У мовленні: прийом, спосіб розгляду, осмислення чого-небудь; точка зору.

7. (Логіка) –

   У логіці: поняття, що становить частину обсягу іншого, ширшого поняття — роду.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми