вид

1. Граматична категорія дієслова, що виражає характер протікання дії в часі, зокрема її завершеність або незавершеність, повторюваність, одноразовість тощо (наприклад, доконаний і недоконаний вид).

2. У систематиці рослин і тварин: основна структурна одиниця, низьша за рід, що об’єднує організми, близькі за будовою та походженням, здатні схрещуватися між собою і давати плідне потомство (наприклад, вид сосна звичайна, вид вовк звичайний).

3. Зовнішній вигляд, образ кого-, чого-небудь; те, що відкривається очам, що можна бачити.

4. Різновид, тип, різноманіття чого-небудь.

5. Можливість бачити, оглядати щось; видимість, кругозір.

6. У мовленні: прийом, спосіб розгляду, осмислення чого-небудь; точка зору.

7. У логіці: поняття, що становить частину обсягу іншого, ширшого поняття — роду.

Приклади вживання

Приклад 1:
Ефективність впровадження міжнародної логістики на підприємстві може бути оцінена на підставі різних критеріїв, зокрема таких найважливіших, як: 1) величина і структура експорту та імпорту з країнами -членами ЄС та іншими державами; 2) кількість постачальників сировини та напівфабрикатів та отримувачів готової продукції – вітчизняних та закордонних; 3) критерії вибору постачальників; 4) вид співпраці з контрагентами з поділом на постійний та сезонний (тимчасовий); 5) рівень аутсорсингу в логістичному обслуговуванні підприємства; 6) участь логістичних послуг у всіх формах логістичного, транспортного та експедиторського обслуговування; 7) форми транспортного обслуговування; 8) методи складування та обслуговування запасів. Нині відомо, що згідно світових стандартів міжнародної логістики систематично збільшується обсяг логістичних послуг, що набувають фірми, натомість зменшується складська площа, що використовується і є власністю фірми.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
До­щу не бу­ло; а тільки хма­ри, як дим­чаті ки­лимці, зас­ту­па­ли світ сон­ця, пе­ре­су­ва­ли­ся з місця на місце, пла­ва­ли по ви­со­ко­му небі, од­на од­ну до­га­ня­ючи, од­на дру­гу пе­ре­га­ня­ючи, й ки­да­ли свою сіру тінь на чор­ну­ва­ту зем­лю… Вітер тяг ле­генький з по­луд­ня.. Чіпка підвів го­ло­ву, ра­дий хоч вітрові, що обвівав йо­го чер­во­ний, як ка­ли­на, вид, про­хо­лод­жу­вав га­ря­чу го­ло­ву… Йо­му ста­ло не­мов лег­ше од та­кої про­хо­ло­ди; ве­селіші гад­ки ста­ли зак­ра­да­тись у йо­го ду­шу, а жур­ба впря­ма все-та­ки не ки­да­ла сер­ця…її Чіпка за­тяг: Зелений бай­ра­че, на яр по­хи­лив­ся; Молодий ко­за­че, чо­го за­жу­рив­ся?.. Спершу ти­хо, про­тяж­не ви­ли­ва­ла­ся пісня, й чут­но у ній бу­ло ту­гу не­ви­мов­ну, плач гіркий-за­дав­ле­ний; далі го­лос все дуж­чав, міцнішав, роз­вер­тав­ся на всі бо­ки і, як зимні за­во­ди вітру, роз­ля­гав­ся жур­бою по пус­тельно­му по­лю… Тільки мені й па­ри – що очиці карі… – лунала пісня; а по­ле, мов ще дуж­че по­чорніло, аж на­су­пи­лось… XXV Козак – не без щастя, дівка – не без долі Вернувся Чіпка до­до­му та за­раз ки­нув­ся по ха­зяй-р,ду – не заг­ля­нув і в ха­ту.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 3:
От­се тiльки не вид­но, що сам бу­де й пи­са­ти та, мо­же, й на що­тах ви­ки­да­ти. Та не дам­ся-бо!..
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Частина мови: іменник (однина) |